Процедуру рецензування проходять усі наукові статті, що надійшли до редакції. Завдання рецензування – сприяння суворому відбору авторських рукописів для видання та формування конкретних рекомендацій щодо їх поліпшення. Процедура рецензування орієнтована на максимально об'єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам збірника наукових праць і передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків статті.

Основний принцип відбору публікацій, які подаються до збірника наукових праць «Вісник Національного університету цивільного захисту України. Серія: Державне управління» – наявність їх професійної оцінки. Для того щоб бути впевненим в оцінці якості наукової статті, процес її оцінювання є методичним і неупередженим

Наукові статті, що надійшли до редакції і задовольняють формальним критеріям, розглядаються на предмет відповідності тематиці видання та визначення кола рецензентів. Рецензування матеріалів, що відповідають тематиці видання, є абсолютно анонімним для автора та рецензента, процедуру здійснюють два незалежні рецензенти (процес подвійного «сліпого» рецензування – «double-blind» peer review policy).

До рецензування можуть бути залучені члени редакційної колегії та зовнішні експерти, які визначають вектор розвитку наукової думки та мають публікації у відповідних предметних галузях.

Рецензент оцінює:

  • достатність розкриття актуальності статті;
  • обґрунтування зв’язку проблеми, яка поставлена в статті, з важливими науковими чи практичними завданнями;
  • повноту аналізу останніх досліджень і публікацій із загальної проблеми;
  • відповідність цілей статті проблемі, яку розглядає автор;
  • обґрунтування отриманих наукових результатів;
  • наукові висновки та їх відповідність меті статті;
  • перспективи подальших досліджень у даному напрямі;
  • термінологічну однозначність статті;
  • знання автором наукової літератури з обговорюваного кола проблем, у тому числі міжнародний досвід;
  • особливості стилю та мови автора статті (ясність мови та стилю, необхідність додаткового наукового та літературного редагування і т.п.).

Рецензія повинна містити конкретні висновки щодо доцільності публікації із зазначенням основних недоліків статті (якщо такі є), а також висновок про можливість опублікування: «рекомендується», «рекомендується з урахуванням виправлення зазначених недоліків» або «не рекомендується».

Рецензія оформлюється у друкованому варіанті, повинна бути підписана рецензентом і засвідчена печаткою установи за місцем роботи рецензента.

Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її практичну цінність і наукову значущість. Крім того, у процесі рецензування визначається відповідність статті принципам етики в наукових публікаціях і даються рекомендації щодо усунення випадків їх порушення. Рецензенти повідомляються про те, що надані ним для оцінювання рукописи є інтелектуальною власністю авторів і відносяться до відомостей, що не підлягає розголошенню. Рецензентам забороняється копіювання наданої для рецензування статті або використання відомостей про її зміст до опублікування. Рецензування відбувається з урахуванням принципів конфіденційності, відповідно до яких інформація щодо статті (терміни отримання, зміст, етапи й особливості рецензування, зауваження рецензентів та остаточне рішення щодо опублікування) не повідомляється нікому, окрім авторів і рецензентів. Порушення цих вимог можливо лише в разі наявності ознак або заяв про недостовірність або фальсифікацію матеріалів наукової статті. У разі отримання від рецензентів будь-яких зауважень щодо неї, вона повертається автору на доопрацювання. Після доопрацювання статті автор направляє її на повторне рецензування

Наявність позитивної рецензії не є достатньою підставою для публікації статті. Остаточне рішення про доцільність публікації приймається редакційною колегією видання.

Процедура рецензування та дотримання редакційної етики організована відповідно до принципів, декларованих Комітетом з публікаційної етики (Committee on Publication Ethics / COPE).

Редакція залишає за собою право скорочення і виправлення тексту надісланих статей.

Статті, надіслані авторам для виправлення, повинні бути повернені до редакції не пізніше ніж через 10 днів після отримання. Повернення статті у більш пізні терміни відповідно змінює й дату її надходження до редакції та перевірки

Дотримання академічної доброчесності

Редакція збірника наукових праць з повною відповідальністю підходить до питань підтримки наукової репутації і уважно стежить за відповідністю опублікованих матеріалів високим стандартам. Редакція в своїй діяльності керується рекомендаціями Комітету з етики наукових публікацій - Committee on Publication Ethics (COPE), а також враховує цінний досвід авторитетних міжнародних журналів і видавництв.

ОБОВ'ЯЗКИ ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА:

Відповідальність за рішення щодо статей, поданих до публікації в збірнику наукових праць несе головний редактор Вісника. Перевірка роботи на актуальність і її значення для фундаментальної і прикладної науки є основними факторами, що впливають на рішення про публікацію статті, основу якого складають положення чинного законодавства. Для прийняття такого рішення головний редактор Вісника може радитися з іншими членами редакційної колегії, і керуватися її політикою.

Головний редактор журналу і співробітники редакційної ради не повинні розкривати інформацію про надані рукописи третім особам за винятком рецензентів, потенційних рецензентів, консультантів редакційної ради, а також видавця. Відомості, що містяться в представленій для публікації статті, не повинні використовуватися в будь-якій особистій роботі головного редактора і членів редакційної ради без письмового дозволу автора. Конфіденційна інформація або ідеї, отримані при рецензуванні, повинні зберігатися в секреті і не використовуватися для отримання особистої вигоди. Головному редактору слід відмовитися від своєї участі в рецензуванні статті при наявності конфлікту інтересів у зв'язку з конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з кимось із авторів, компаній або установ, що мають відношення до статті. Головний редактор повинен вимагати від усіх авторів видання надавати відомості про відповідні конкуруючі інтереси і публікувати виправлення, якщо конфлікт інтересів був виявлений після публікації.

При отриманні етичної скарги щодо представленої наукової статті до Віснику, його головний редактор вживає відповідних заходів, що включають в себе контакт з автором цієї статті і належний розгляд його скарги.

ОБОВ'ЯЗКИ РЕЦЕНЗЕТІВ:

Кожен отриманий для рецензування рукопис повинен розглядатися як конфіденційний документ. Він не повинен обговорюватися з третіми особами за винятком осіб, уповноважених редактором. Рецензування повинно проводитися об'єктивно. Рецензенти повинні висловлювати свою точку зору ясно, обґрунтовано і не допускати прояви особистих претензій до автора.

ОБОВ'ЯЗКИ АВТОРІВ:

Автори статті повинні гарантувати оригінальність своєї роботи, і при використанні інформації або слів з інших публікацій це повинно бути відповідним чином позначено посиланням або вказано в тексті. У разі виявлення значного або часткового збігу між розглянутим рукописом і будь-якою іншою відомою опублікованою роботою рецензентам слід звернути на це увагу головного редактора.

Плагіат має безліч форм, від представлення чужої роботи як своєї до копіювання або перефразування істотних частин чужої роботи без посилання на джерело, а також заяви про свої права на результати, отримані в дослідженнях, проведених іншими особами. Плагіат у всіх своїх формах неприпустимий і є неетичною поведінкою при публікації. Надання автором однієї і тієї ж рукописи більш ніж в одне видання одночасно також вважається порушенням етичних норм і правил.

Плагіат має безліч форм, від представлення чужої роботи як своєї до копіювання або перефразування істотних частин чужої роботи без посилання на джерело, а також заяви про свої права на результати, отримані в дослідженнях, проведених іншими особами. Плагіат у всіх своїх формах неприпустимий і є неетичною поведінкою при публікації. Надання автором однієї і тієї ж рукописи більш ніж в одне видання одночасно також вважається порушенням етичних норм і правил.

Якщо автор виявляє помилку або неточність у своїй опублікованій роботі, він повинен сповістити головного редактора видання про це і сприяти опублікуванню спростування або виправлення статті. У разі якщо головний редактор отримує інформацію про значні помилки в публікації від третьої особи, автор зобов'язаний зробити спростування або надати докази очності і достовірності своєї роботи.

Неприпустимо використання несумлінного текстового запозичення і привласнення результатів досліджень, які не належать авторам наукової роботи.

Автори повинні гарантувати, що поданий рукопис:

  • описує повністю оригінальну роботу;
  • не є плагіатом;
  • не був опублікований раніше на будь-якій мові;
  • використана інформація або слова з інших публікацій відповідним чином позначені посиланням або вказані в тексті.

Чинні закони про авторські права і Конвенції повинні бути дотримані. Матеріали, захищені авторським правом (наприклад, таблиці, цифри або великі цитати), повинні відтворюватися тільки з дозволу їх власника.

Редакція залишає за собою право перевірки рукописів на наявність плагіату. Текстова схожість в обсязі понад 20% - неприпустима.