Баштанник О.В.
докторант НТУ “ДП”, м. Дніпро
СПРОМОЖНІСТЬ ДЕРЖАВИ ЯК СУБ’ЄКТА ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ
DOI: 10.52363/2414-5866-2023-2-10
Анотація
У статті обґрунтовується актуальність дослідження поняття спроможність держави на основі виокремлення основних параметрів спроможності держави як інституту політичної системи на прикладі дослідження процесу реалізації державної влади у сучасній Україні. Доведено, що спроможність як атрибут інституціолізованого суб’єкта публічної політики притаманна інституціям різного типу, але особливе значення для політичної системи серед них мають такі, що формують механізм реалізації державної влади в складних адміністративних системах. Обґрунтовано, що акцент дослідників за тематикою феномену failed state змістився на вивчення аспектів індивідуальної та колективної безпеки. Наголошено, що у політичному процесі сучасної України наявні емпіричні підтвердження того факту, що навіть в стані фактичної війни державне управління може бути реалізовано з максимально можливою ефективністю.
Запропоновано у контексті дослідження держави як інституту політичної системи виокремлювати її інституційну спроможність та інституціональну спроможність саме з позицій політико-правового імперативу. Доведено, що під інституціональною спроможністю слід розуміти спроможність інституту як здатність регулювати певний тип суспільних відносин на основі норм визнаних державою міжнародно-правових актів, національного законодавства та суспільної легітимації (нормативний аспект сутності інституту). Інституційна спроможність може бути визначена для інституції як здатність виконувати свої функції на основі нормативно-правового, організаційного та ресурсного забезпечення (структурний аспект сутності інституції). Зазначено, що термін «інституціональна спроможність» як здатність інститутів проходити процес становлення, розвитку, ефективного функціонування, адаптування до змін, формувати режими інтеракцій з іншими інститутами (фактично, «інститут – система»).
Ключові слова: держава, спроможність, спроможна держава, інституційно спроможна держава, інституціонально спроможна держава.
Посилання
- Helman G.B., Ratner S.R. Saving Failed States. URL: https://foreignpolicy.com/2010/06/15/saving-failed-states/.
- Багінський А. Крихкі держави в умовах кризових ситуацій. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2022. Вип. 3(55). С. 29-35.
- Інституційна спроможність уряду до проведення європейської інтеграції. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3776072-institucijna-spromoznist-uradu-do-provedenna-evropejskoi-integracii.html
- Інституційні зміни політичної системи сучасної України: оцінка стану та напрями оптимізації: аналіт. доповідь / заг. ред. Г. І. Зеленько. Київ, 2014. 164 c.
- Кармазіна М. Методологічні проблеми дослідження інституту президентства: досвід західних науковців зламу століть. Гуманітарні студії: історія та педагогіка. 2022. № 3. С. 24-40.
- Кононенко Н. Легітимність влади: чинники детермінації у повоєнній Україні. Political Studies. 2023. № 1(5). С. 68-86.
- Корнієнко О.: Дослідницька служба ВРУ здійснює підвищення інституційної спроможності Парламенту. URL: https://www.rada.gov.ua/news/ Top-novyna/235709.html.
- Савчин М. Інституційна спроможність під час і після війни. URL: https://zbruc.eu/node/116584.
- Савчин М. Конституціоналізм і війна. Український часопис конституційного права. № 2. 2022. URL: https://www.constjournal.com/pub/2-2022/konstytutsionalizm-viina/.
- Савчин М. Юридичні інструменти забезпечення національних інтересів та міжнародне співробітництво у сфері економіки. Український часопис конституційного права. № 4. 2021. URL: https://www.constjournal.com/pub/4-2021/yurydychni-instrumenty-zabezpechennia-natsionalnykh-interesiv-mizhnarodne/.
- Баштанник О.В. Концептуальні засади визначення феномену спроможності в сучасній методології державного управління. Публічне управління та місцеве самоврядування. 2023. № 2. С. 10-18. URL: https://journals.politehnica.dp.ua/index.php/public/article/view/309.
