Помаза-Пономаренко А.Л.
д.держ.упр., с.д., НДЦ НУЦЗУ, м. Харків
Тарадуда Д.В.
к.техн.н., доц., НУЦЗУ
Демент М.О.
к.пед.н., НУЦЗУ, м. Харків
DOI: 10.52363/2414-5866-2024-2-21
Анотація
У статті аналізуються наукові розробки вітчизняних вчених та положення чинної нормативно-правової бази України щодо визначення правових і політичних меж гарантування інституційної безпеки держави. Виявлено відсутність єдиного загальновизнаного поняття «інституційна спроможність держави» та «інституційна безпека держави» на національній території. З огляду на це, під інституційною спроможністю України рекомендується розуміти здатність її державного апарату протистояти зовнішнім і внутрішнім ризикам і загрозам, що можливо за умови розвитку політичних підсистем, контрольованого лобізму і правових інститутів, боротьби із корупцією, що має унеможливити появу суспільних і суспільно-політичних конфліктів у державі. Крім того, наполягається на виділенні правової та організаційної підсистем державного управління, які покликані гарантувати та підтримувати систему безпеки держави. Враховуючи правову диференціацію у визначенні системи безпеки України, пропонується законодавчо закріпити поняття «інституційна безпека держави» шляхом внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України». Уважаємо, що такий вид безпеки передбачає ефективну діяльність державних інституцій у напрямку забезпечення стану безпеки національних інтересів України, при цьому лобіюються інтереси саме держави та суспільства, а не приватні інтереси.
Ключові слова: публічне управління, система публічного управління, інституціоналізація, інституційне середовище, інституційна спроможність держави, органи публічної влади, політична система, правова система, національна безпека, національні інтереси, приватні інтереси, лобізм, корупція, антикорупційна політика, конфлікт.
Посилання
- Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/254к/96-вр.
- The Oxford English dictionary. Being a corrected reissue with an introduction, supplement and bibliography of a new English dictionary on historical principles / Edited by James A.H. Murrey, Henry Bradley, W.A. Craigie, C.T. Onions. Vol. VI., Oxford : Clarendon Press, 1970р. 820 p.
- Сумська В.В. Інституціоналізація лобіювання в державному управлінні України. Дисертація канд. наук з держ. упр.: 25.00.01, Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Харків. регіон. ін-т держ. упр. Харків, 2014 р. 200 с.
- Truman David B. The Governmental Process: Political Interests and Public Opinion / David B. Truman. Westport, Conn.: Greenwood Press, 1981 (originally published in 1951). 544 p.
- Недюха М., Федорін М. Лобізм як соціально-політичний феномен: сутність і засоби впливу // Віче. 2010 р. № 3. URL: http://veche.kiev.ua/journal/1857/.
- Шляхтун П. П. Парламентаризм: словник-довідник. К.: Парламентське вид-во, 2003 р. 151 с.
- Akimova L., Litvinova I., Ilchenko H., Pomaza-Ponomarenko A., Yemets O. The negative impact of corruption on the economic security of states // Scientific journal «International Journal of Management». 2020. № 11 (5). P. 1058-1071. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3632656. DOI: 10.34218/IJM.11.5.2020.097.
- Помаза-Пономаренко А.Л. Антикорупційні державноуправлінські заходи у сфері використання земельних та інших природних ресурсів в Україні // Публічне управління і адміністрування в Україні. 2023. № 37. С. 144–150. URL: http://www.pag-journal.iei.od.ua/archives/2023/37-2023/27.pdf.
- Головко В. Становлення лобізму в Україні: проблеми законодавчого регулювання. Гуманітарний журнал. 2012. № 4. URL: http://journals.uran.ua/index. php/wissn003/article/view/4939.
- Яровой Т. С., Бондаренко О. Г. Реалізація цивілізованого лобізму у сфері публічного управління: питання теорії і практики. Право та державне управління. 2023. № 3. С. 116-120.
